Розкрито місце та роль концепції управління знаннями в процесі досягнення сучасним підприємством стратегічних цілей, забезпеченні його прибутковості, унікальності та неповторності в спільноті собі подібних за умов високої непередбачуваності змін середовища господарювання.
В статті охарактеризовано проблеми ідентифікації джерел синергії стратегічної взаємодії підприємств за умов турбулентних змін середовища їх господарювання та систематизовано підходи до оцінки синергійних ефектів з різних науково-методологічних позицій.
В статті запропоновано авторський погляд на сутність і пріоритетність принципів організаційного оформлення партнерських відносин в процесі реалізації підприємствами стратегії зовнішнього зростання.
В постіндустріальну епоху перед підприємствами постають нові проблеми, які пов’язані із потребою реагування на турбулентні зміни зовнішнього середовища, адекватне вирішення яких не може обмежуватись тільки удосконаленням власних процесів і систем. Пошук ефективних і дієвих способів виживання й розвитку за умов так званої „нової економіки” утілюється у народженні та поступовому теоретико-методологічному розвитку концепції стратегічного партнерства, яка відкриває нові можливості у пошуку раціональної поведінки економічних мікросистем.
Неможливість вирішення тільки власними силами якісно нових задач, що ставить перед сучасними підприємствами швидкозмінне середовище їх функціонування, обумовлює розповсюдження різноманітних форм міжфірмової кооперації. Зміна характеру конкурентної боротьби між підприємствами, конвергенція галузей, прискорення економічних процесів та інші фактори визначають тенденцію поширення спільної діяльності підприємств. Зокрема, відмічається значне зростання кількості стратегічних альянсів підприємств.
В статті запропоновано узагальнення і систематизація на міждисциплінарних засадах сучасних поглядів на проблеми виявлення та способи оцінки ефективності стратегічних партнерств підприємств в сучасних умовах господарювання.
В статті проблема визначення можливих напрямків розвитку компаній в аспекті взаємодії різних господарюючих суб’єктів розкривається через дослідження емпіричних даних про цільові настанови розвитку вітчизняних підприємств, що формулюються в процесі налагодження партнерських відносин з іншими учасниками ринку.
В статті окреслено базові положення стратегічного управління в контексті ідентифікації, оцінки, формування та ефективного використання нематеріальних активів як ключового чинника набуття підприємством конкурентних переваг в умовах «нової» економіки, задля чого систематизовано підходи до визначення та оцінки нематеріальних активів підприємства з урахуванням їх природи та стратегічної значущості, визначено сутність та складові механізму стратегічного управління нематеріальними активами.
У статті розглянуто підходи до визначення понять «активи підприємства» та «стратегічна діагностика», уточнено критерії стратегічності активів підприємства. Сформульовано проблеми вибору методів оцінки стратегічних активів, сфер практичного застосування відповідного діагностичного інструментарію в діяльності вітчизняних компаній.
Проблема формування ділової репутації компанії та управління нею в сучасному бізнес-середовищі є багатогранною. Не претендуючи на комплексне її вирішення, в статті зроблено спробу визначення місця і ролі ділової репутації в структурі активів сучасної компанії, а також виявлення методичних засад раціонального управління таким активом.
| Все права защищены © 2009 Economica.org.ua Внимание! Авторские права статей, книг и др.материалов, размещенных на сайте Economica.org.ua принадлежат только их авторам! Копирование и републикация разрешены только с письменного разрешения сайта Economica.org.ua! Техническая поддержка Алексей Гребешков. HostPro - Лучший хостинг |